ЩОБ ГАРНО ПРАЦЮВАТИ, ТРЕБА ВМІТИ Й ВІДПОЧИВАТИ

МИ ДОБРЕ РОЗУМІЄМО, ЩО МОРАЛЬНИЙ СТАН НАШИХ УЧНІВ Є ВІДОБРАЖЕННЯМ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ВЧИТЕЛІВ. І ТОМУ, ЩОБ НАПОВНИТИСЬ ЕНЕРГІЄЮ ТА НАТХНЕННЯМ ВИКЛАДАЧІ НАШОЇ ШКОЛИ У СВОЄ ПРОФЕСІЙНЕ СВЯТО ВИРІШИЛИ ПОЇХАТИ У ЦІКАВУ ТА ЗАХОПЛЮЮЧУ ПОДОРОЖ.

Густі ліси довкола, маленька річка поблизу – від природньої краси просто перехоплювало подих. А атмосфера умиротворення, що панувала в самому монастирі додавала спокою душі та наповнювала світлими думками. Саме в таких місцях відбувається переосмислення цінностей, забуваються старі образи, колектив згуртовується і починає функціонувати як єдиний організм.

До того ж монахині виявились чудовими оповідачами і ми мали можливість послухати історію монастиря, дізнатися про побут монахинь та спробувати справжню монастирську їжу.

Наповнені новими знаннями та позитивними емоціями ми вирішили завершити цей насичений день в милому ресторанчику, де за спільним столом, відкинувши всі проблеми та негаразди, ми щиро жартували, ділились враженнями та й просто насолоджувались спілкуванням один з одним..
День закінчився і в понеділок ми знову прийшли до школи. Однак щось змінилось. Ми стали ближчими, ми стали краще розуміти і себе, і колег, і, зрештою, дітей.

Мабуть саме так і формується колектив.