Історія школи
Історія Черкаської дитячої музичної школи №3 розпочалася 1973 року. На виконання доручення Ради Міністрів УРСР від 27 липня 1973 року №9460/26, згідно з постановою РНК СРСР від 15 лютого 1936 року зі змінами, внесеними Постановою Ради Міністрів СРСР від 18 травня 1956 року №660, розпорядженням виконавчого комітету Черкаської обласної ради депутатів трудящих №593-р від 28 вересня 1973 року музична школа №3 обласного відділення Музично-хорового товариства Української РСР була передана у підпорядкування обласному управлінню культури в м. Черкаси.
На той час школа була розташована в самому центрі міста по вул. Комсомольській, 33. Невдовзі закладу було надано приміщення по вул. Енгельса, 10 (нині – В’ячеслава Чорновола), де вона знаходиться і зараз.
У 1973 році в школі працювало 20 викладачів. Контингент учнів складав 235 осіб. З музичних інструментів було лише 7 фортепіано, 4 баяни, 1 акордеон та комплект домрового оркестру.
Першими викладачами навчального закладу стали яскраві представники музичної інтелігенції нашого міста Н.В. Пасинчук, А.А. Капустіна, Ю.Ф. Компанієць, З.Я. Ярохіна, Н.Д. Немірська, В.Я. Граматін, Г.А. Смірнов, В.І. Рева, А.Г. Печерська, Е.П. Глухов, М.І. Нікіфоров, І.І. Ларіна, І.П. Демидюк, О.М. Гребнева, А.А. Дмитренко, Ж.Я. Бабіна, Т.О. Чеберяк, Л.Н. Наконечна, І.І. Маркатенко, І.І. Шуріпа, В.Т. Жукова, М.З. Захаріна, Є.Ф. Пастовенська, В.М. Козлова, В.В. Красніков, Н.І. Альмяшкіна, Л.І. Козлова. А також: В.П. Осипенкова, Л.Н. Савченко, Н.І. Бугаєва, В.А. Фірсова, Н.Ф. Приходько.
То був міцний та дружний колектив, керівником якого був перший директор школи В.І. Мартиненко. За його господарювання була поліпшена матеріально-технічна база, придбано 3 роялі, віолончель, багато інших інструментів. Зусиллями викладачів було відремонтовано малопридатне для занять приміщення гуртожитку фабрики ім. Лесі Українки.
У 1979-1981 роках школу очолював Валентин Іванович Хороший, нині заслужений працівник культури України, директор Черкаського музичного фахового коледжу імені С.С. Гулака-Артемовського. Він провів реконструкцію старого приміщення, і школа стала по-домашньому затишною.
У 1981-1982 роках директором закладу був Федір Олександрович Остапенко, заслужений працівник культури України. На запрошення Полтавської капели бандуристів він зайняв посаду художнього керівника. У пам’яті викладачів залишилися яскраві концертні виступи школи й цікаві вечори відпочинку.
У цей час до колективу прийшли Любов Черненко, викладач класу скрипки, Ольга Демиденко, Олександр Арехов, викладачі класу домри.
З 1982 по 1986 рік директором нашої школи був Григорій Іванович Савицький. Він створив особливу демократичну атмосферу в колективі, міг знайти підхід, зрозуміти кожного викладача.
За його каденції до навчального закладу прийшли молоді педагоги, які й сьогодні працюють та показують високі результати роботи: Бабіч Ж.В., Дробницька С.В., Панасюк С.В., Стрельцова Н.О., Васильєва О.В., Коропенко С.І., Дуднікова Г.М., Ведмеденко О.Г., Н.В. Качор. Випускниці Видріної Людмили Регінальдівни: Лариса Снозова – нині викладачка Черкаського музичного професійного коледжу імені С.С. Гулака Артемовського (випускниця 1989 року), Дар’я Коломієць (dariakolomiec) сьогодні широко відома українська діджейка, продюсерка, теле-, радіоведуча (випускниця 2002 року).
З 1986 по 2013 рік посаду директора обіймав Іван Кузьмович Дробницький. Він здійснив багаторічну заповітну мрію всього колективу – у школі була створена концертна камерна зала. Поступово відбувалися позитивні зміни в методичній діяльності, розширювалася матеріально-технічна база. За ці роки був створений оркестр духових інструментів, керівниками якого у різні роки були М.Ф. Терещенко та І.К. Дробницький.
У 1998 році, через 25 років від часу заснування, у школі працювали 48 викладачів, заклад збагатився новими професійними кадрами: Мороз Наталія Анатоліївна, Мурза Анжела Анатоліївна, Панасенко Ірина Іллівна, Максимова Тетяна Борисівна, Міщенко Віра Михайлівна, Тихомірова Тетяна Яківна, Андрійчук Наталія Василівна, Карпенко Ольга Олександрівна, Лященко Алла Василівна та багато інших, і кожен із них своєю працею писав сторінки історії нашої школи. Працювали і сімейні династії: Ярохіна З.Я., викладач музично-теоретичних дисциплін, і її син Клінніков В.М., викладач класу гітари; мати і донька, випускники нашої школи, Жукова Т.В. та Бірченко М.О., викладачі класу фортепіано; Остапенко Ф.О., директор школи, викладач хорового співу та його донька Остапенко Т.Ф., викладач музично-теоретичних дисциплін; Назаров Е.І., завідувач відділу духових інструментів, та його дружина, Назарова Т.О., викладач музично-теоретичних дисциплін. Пізніше до них приєдналися Савченко Л.Н., заступник директора з навчально-виховної роботи, викладач класу баяна-акордеона, та її син Савченко М.В. з дружиною Грінцовою О.В., викладачі класу ударних інструментів.
Школа славилася досягненнями викладачів. Панасюк Світлана Василівна, концертмейстер і викладач класу фортепіано, яка й досі працює в школі, уже на той час була багаторазовою лауреаткою конкурсу піаністів у м. Кам’янка, брала участь у концертах і фестивалях у Львові, Кельні, Лейпцигу, Бонні.
Надія Василівна Качор, завідувачка відділом народних інструментів, яка у 1998 році стала призером обласного конкурсу «Викладач року – 98» у номінації «Творчий пошук і ерудованість», і дотепер показує вагомі результати мистецько-педагогічної роботи.
Успішно вели роботу 6 колективів школи – неодноразові лауреати обласних оглядів-конкурсів: хори молодших та старших класів, які очолювала випускниця нашої школи О.В. Васильєва; ансамбль баяністів-акордеоністів, яким керувала О.О. Мазур; ансамбль скрипалів, керівництво яким здійснювала О.Г. Ведмеденко, ансамбль віолончелістів на чолі з Н.І. Бугаєвою. Гордістю школи на той час був камерний ансамбль викладачів, створений і очолюваний Юрієм Федоровичем Компанійцем, який багато років вражав слухачів високопрофесійним звучанням і різноманітним репертуаром.
У 2000-2017 роках директором школи була Ромців Ольга Леонідівна. Весь цей час вона разом з викладачами й учнями школи брала активну участь у міському культурно-просвітницькому проєкті «Ліга культури». До 2020 року Ольга Леонідівна була незмінною ведучою музичних вечорів класичної музики. Зараз вона – шанований викладач музично-теоретичних дисциплін.
З 1980 року по 2016 рік (36 років) на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи була викладач-методист Людмила Никифорівна Савченко, яка й донині працює викладачем класу баяна-акордеона. За сумлінну працю та професіоналізм у роботі Людмила Никифорівна нагороджена медаллю «За трудову відзнаку».
На початку 2000-х років до нашої школи прийшов працювати Микола Петрина, заслужений артист України, віртуоз гри на цимбалах, наї та інших українських народних інструментах. Він створив ансамбль народної музики та був його незмінним керівником. Серед випускників його класу Олексій Рибак, нині відомий на міжнародних теренах цимбаліст і композитор.
Визнання школи на той час утверджували новостворений фортепіанний дует викладачів Панасюк С.В. та Стрельцової Н.О., які й дотепер беруть участь у мистецьких заходах різних рівнів, педагоги Лалетіна О.Б., Ільченко В.Т., Кладій С.В., Грінцова О.В., Барикіна Е.О. Сергієць Сергій Миколайович, які прийшли працювати в той період. А випускники Темченка Івана Анатолійовича та його дружини Олени Володимирівни Мальцевої, Артемій та Леонтій Осичнюки, разом зі своїми братами, сьогодні широко відомі в Україні та за її межами як рок-гурт «Спів Братів».
Шуляка Володимир Олексійович, знаний у професійному колі музикант-саксофоніст, випускник нашої школи, клас викладача Івана Кузьмовича Дробницького, у перші дні війни він пішов добровольцем і нині служить у лавах ЗСУ.
Нова ера закладу
У 2010 році ДМШ №3 першою серед мистецьких шкіл області була гідно презентована на міжнародному рівні: Петро Криворотько, учень Надії Василівни Качор, здобув 2 місце в професійному конкурсі акордеоністів у Ланчіано (Італія). Згодом учні класу заслуженого працівника культури України Надії Качор отримали 11 перемог у Німеччині, Італії, Чехії, Польщі.
У 2013 році школа започатковує Круглі столи викладачів класу фортепіано міста Черкас, які в 2017 році змінилися на міську бліц-конференцію, а в квітні 2023 року вже мали статус Всеукраїнської міждисциплінарної бліц-конференції.
Протягом 2015-2019 рр. учні школи (викладач – Надія Качор) брали участь у Міжнародному марафоні баянно-акордеонної музики, у Національному проєкті українського радіо «Я – віртуоз!». А Роман Сапунцов (2020 р.) та Мар’ян Гушта (2023 р.) – єдині серед випускників мистецьких шкіл міста вступили до Одеської національної музичної академії ім. А. Нежданової.
З 2017 року школу очолює Алла Колесник. Заступник директора з навчально-виховної роботи – Жанна Бабіч. У 2023 році на посаду заступника директора з навчальної роботи була призначена і Лілія Сіньковська, яка з 2019 року завідувала фортепіанним відділом.
У 2023 році минає 50 років з дня заснування Черкаської дитячої музичної школи №3.
Зовсім недавно до шкільного колективу доєдналися народна артистка України, членкиня Національної всеукраїнської музичної спілки Лідія Іванівна Зайнчківська, Олена Миколаївна Ющенко, Ніна Василівна Курдус, Микола Олександрович Лапський, Олена Володимирівна Демченко, Альона Віталіївна Коркоць, Оксана Віталіївна Кудря, Артемій Русланович Головко, Юрій Іванович Лесняк, Олена Володимирівна Карпенко, Вероніка Василівна Кокоба, Олена Дмитрівна Комякова, Олена Степанівна Прищепа, Дяченко Віталій Владиславович, Неверковець Оксана Володимирівна, Оношко Анатолій Миколайович, Мартинов Сергій Володимирович. Ковальова Анна Володимирівна, Маріненко Оксана Юріївна, Заїка Валерій Григорович.
У школу прийшла працювати психологиня – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та психології Педько Олена Валентинівна. Із початком повномасштабного вторгнення, у перші дні війни вона пішла добровольцем і тепер – молодший сержант, санітарний інструктор ЗСУ. Долучився до складу професіоналів і звукорежисер, аранжувальник, широко відомий у колі музикантів Ролик Микола Миколайович. Сьогодні він теж служить у лавах ЗСУ.
У закладі працюють і наші випускники, які повернулися в рідні стіни й поповнили педагогічний колектив: Коропенко С.І., Дробницька С.В., Васильєва О.В., Марченко Л.П. Важливо, що в нашій школі є спадковість поколінь, поряд працюють викладачі й колишні учні: Стрельцова Н.О. колишня учениця викладачки класу фортепіано Осипенкової В.П.; Мороз Н.А., Головко А.Р. колишні учні викладачки класу фортепіано Бабіч Ж.В.
Першочергову місію «виховання талантів, для яких музика – це доля» Черкаська дитяча музична школа №3 здійснює ось уже протягом п’ятдесяти років.
Сьогодні Черкаська музична школа №3 – це професійний творчий колектив, який має потужний кадровий склад, зберігає традиції академічної освіти й розвиває мистецтво сьогодення в класах «фортепіано», «баян», «акордеон», «домра», «бандура», «оркестрові струнні та духові інструменти», «академічний, народний, естрадний вокал».
Творчий розвиток
Викладачі школи інтегрують учнів у європейський музичний простір шляхом участі в міжнародних професійних конкурсах України та зарубіжжя. Лише цього року наші учні здобули більше 400 перемог. Четверо учнів нашого закладу відповідно до міської програми «Черкаські таланти» стали стипендіатами міського голови.
Школа популяризує свою діяльність шляхом друку у фахових всеукраїнських виданнях та участі у всеукраїнських науково-практичних конференціях з міжнародною участю. Зокрема, було організовано міжнародну конференцію Україна – Ізраїль «Арттерапевтичні можливості музики: ізраїльський досвід та українські реалії».
Заклад з 2019 року є учасником пілотного проєкту з реалізації Концепції інклюзивної мистецької освіти «Мистецька освіта без обмежень» і має статус інклюзивного. Метою цього пілотного проєкту є розширення доступу до мистецької освіти через упровадження інклюзивного навчання в мистецьких школах, створення освітнього простору, дружнього для усіх.
У 2021 році школа увійшла у Всеукраїнський проєкт «Мистецька школа у смартфоні», підтриманий Державним науково-методичним центром змісту культурно-мистецької освіти. Це перший проєкт, де мала бути створена освітня платформа для роботи із впровадження цифрових технологій в організацію мистецько-освітнього процесу.
У 2021 році заклад узяв участь у міському проєкті «Громадський бюджет 2021» і виграв грант на створення студії звукозапису, що на сьогодні дає можливість розширити варіативний складник освітніх компонентів, використовуючи можливості сучасної шкільної студії звукозапису.
2023 року черкаська вишивальниця, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва Наталія Крамна-Таран, переможниця гранту міської програми в галузі культури 2023 року подарувала оркестру народних інструментів нашої школи комплект дизайнерськіих сценічних костюмів. для дитячого оркестру народних інструментів.
З 2019 року ДМШ №3 були започатковані: Відкритий міський дитячо-молодіжний фестиваль баянно-акордеонної музики «Чарівні звуки гармоніки», Всеукраїнський конкурс вокалізів «Камертон», мистецькі проєкти «АrtWeekKamerton», «АrtKidsKamerton».
Викладачі школи досліджують і популяризують здобутки видатних музикантів-черкащан, зокрема, у 2020 році були співорганізаторами ІІ Міжнародного конкурсу скрипалів ім. Мирона Полякіна., який народився у м. Черкаси.
Школа створила творчий альянс з бібліотеками міста із залученням кращих учнів і педагогів школи до культурно-мистецьких заходів; співпрацює з родинами учнів із використанням соціальних мереж та шляхом спільних проєктів; веде активну промоцію мистецької діяльності школи в соціальних мережах (група у Facebook https://www.facebook.com/groups/488825401602903/?ref=bookmarks; канал YouTube https://www.youtube.com/channel/UC8X760joAAMXgHXTxjKNhDQ; сайт школи: musicschool3.ck.ua); працює над створенням крос-культурного мистецько-освітнього середовища закладу.
У 2023 році в Черкаській дитячій музичній школі №3 плідно працюють такі колективи:
● оркестр народних інструментів, організатор та керівник Алла Колесник
● духовий оркестр, керівник Олена Демченко
● хор молодших класів, керівник Ольга Васильєва з 19
● хор старших класів, керівник Альона Коркоць
● ансамбль скрипалів, керівник Ольга Ведмеденко
● ансамбль віолончелістів, керівник Наталія Бугаєва з 19
● ансамбль бандуристів, організатор та керівник Олена Ющенко
● вокальний ансамбль хлопчиків, керівник Оксана Кудря
● фольклорний ансамбль, організатор і керівник Оксана Маріненко
● ансамбль саксофоністів, організатор і керівник Олена Демченко
● квартет бандуристів, організатор і керівник Ніна Курдус
● рок-гурт, організатор та керівник Артемій Головко
● вокальний ансамбль «Червона калина», організатор та керівник Оксана Маріненко
● ансамбль ударних інструментів, організатор та керівник Альона Коркоць
● вокальний ансамбль викладачів.
Волонтерство й служба в ЗСУ
У закладі систематично проводиться волонтерська діяльність. Цього року колектив школи отримав подяку від особового складу 3-ї штурмової бригади особливого призначення ім. полковника Петра Болбочана Національної гвардії України за плідну, самовіддану працю й патріотизм, а також за вагомий внесок та активну волонтерську діяльність. Наші колеги, Шуляка Володимир Олексійович, Педько Олена Валентинівна, Ролик Микола Миколайович пішли добровольцями до Сил оборони України, захищаючи кордони нашої держави.
Сьогодні школа залишається вірною традиціям поколінь та живе в унісон з ХХІ століттям. Сюди з року в рік, з покоління в покоління приходять юні таланти з метою пізнання безмежного світу прекрасного.
Володимир Шуляка, викладач класу саксофона:
– Я пішов 24 лютого до ЗСУ, тому що був страх за те, що ворог дуже швидко просувався Україною і моя родина, близькі, учні та колеги могли опинитися в небезпеці.
Музика надзвичайно допомагає в екстремальних умовах. Щоб якось заспокоїтися після бою, ми вмикали «Пори року» А. Вівальді на блютуз- колонці.
Чому я став педагогом? Для того, щоб зрозуміти якусь проблему, її необхідно пояснити комусь іншому. Музикант краще грає, якщо він є одночасно й педагогом.
Микола Ролик, звукорежисер:
– Батькова гітара завжди висіла на видному місці, і я, проходячи поруч, любив смикати за струни – дуже вже мені подобався звук. Так зародилася моя любов до гітари й музики.
Служба в ЗСУ забирає всю увагу й енергію, у таких умовах зв’язок з навколишнім світом відходить на другий план. Проте школа зі мною тримає постійний зв’язок, що, звісно, приємно)
Я бачу війну як битву добра зі злом. У музичної школи важливе завдання – виховати якомога більше добрих людей, щоб зло програло. Музика для цього підходить якнайкраще.
Я проходжу зараз період екстремальних для мого організму фізичних навантажень. І от в кінці дня, перед сном, я вмикаю в навушники фортепіанні твори Клода Дебюссі, вони дуже добре знімають стрес)
Олена Педько, психологиня:
– У вальдорфській педагогіці обов’язковою для дитини є гра на флейті та гра в оркестрі. Це забезпечує цілісність розвитку: розум + емоції+ вольові зусилля+ діяльність+ взаємодія.
Найцікавіше у моїй роботі – це спостереження за динамікою розвитку дітей у процесі здобуття мистецької освіти. Я в захваті від того, як педагоги знаходять ключики до дитячих душ і сердець.
25 лютого 2022 року разом із чоловіком прийшла до лав ЗСУ. Краще піду я, ніж підуть діти… – основна мотивація.
В екстремальних умовах доводиться чути лише музику війни: вибухи снарядів, автоматні черги. Музика допомагає вже після… Додає сили, допомагає відновитися. А хоровий спів із побратимами піднімає бойовий дух. У перші дні війни разом із побратимами слухали й переглядали відео із учнями Черкаської дитячої музичної школи №3.
Черкаська дитяча музична школа №3 – надійний тил. Відчуваю постійну підтримку колег. Щодня разом наближаємо нашу Перемогу!
Наші викладачі про музику
Валентина Фірсова, викладачка фортепіано:
– У дитинстві я почула через відкритий балкон, як сусідська дівчинка грає на піаніно. Вона цим пишалася, а я в захваті дивилася, як при доторканні пальчиками до необхідних клавіш виходила музика. Я насолоджувалась і довго була під враженням від почутого! Тоді в мене з’явилася мрія навчитися теж так грати. Тому своїм учням я раджу, щоб вони грали перед своїми друзями. Це може закохати інших у музику.
Олена Лалетіна, викладачка фортепіано:
– Пам’ятаю момент, коли привезли піаніно, батько з іншими людьми піднімали його на 4 поверх. Я йшла за ними, контролювала процес. Потім втомлений тато запитав мене: «Сподіваюсь, що піаніно не на один день?» І я пам’ятаю свою відповідь: «На все життя». Так і сталося.
Ніна Курдус, завідувачка відділу народних інструментів, викладачка бандури:
– Ціную у своїй роботі можливість допомогти дітям знайти в собі велику силу, йти до нових звершень, сміливо пізнавати нове, ніколи не опускати руки. Подарувати невичерпне джерело натхнення і спокою. Зберегти код нації, зберегти памʼять про минуле й подарувати сміливість відкривати для себе дивовижне майбутнє.
Світлана Панасюк, викладачка класу фортепіано, концертмейстер:
– На цю тему вже існує безліч трактатів і наукових праць, але моя особиста думка така, що володіння музичним інструментом дає прекрасний шанс мати свою оригінальну, потаємну, прямо космічну зону існування. Це наче додаткова захисна стіна, за якою проходить уся творчість, де отримуєш натхнення й мотивацію для подальшої роботи.
Людмила Савченко, викладачка класу баяна та акордеона:
– Моє справжнє захоплення музикою почалося в той період, коли в нашому місті відкрилася музична школа. Це була неймовірна подія! Усі хотіли грати на музичних інструментах. Директор музичної школи, Літовченко Володимир Олександрович, узяв мене в свій клас. І з того часу, під впливом цієї талановитої обдарованої людини, я поринула в світ музики і вже не уявляла себе без неї.
Оксана Маріненко, викладачка сольного співу:
– Для мене велика насолода, коли мої учні роблять будь-які успіхи в музиці. А якщо ці успіхи високо оцінюють спеціалісти – я іноді плачу від радості.
Лідія Зайнчківська, народна артистка України, викладачка сольного співу:
– Моє захоплення музикою почалося зі співочої родини, з великої кількості платівок найкращих виконавців-співаків зарубіжних та вітчизняних музичних гуртів і «радіоли» – програвача для платівок. Коли я була маленькою дівчинкою, мій ранок починався з музики. На повну гучність співали виконавці, а я так старалася їх переспівати, що аж сусіди аплодували на вулиці. Такі ось і смішні, і незабутні спогади.
Ольга Васильєва, керівник хору, викладачка сольного співу:
– Хор – це моє захоплення, моя любов ще з музичної школи, коли співала в дитячому хорі всіма голосами (якого не вистачало, таким і співала).
Як підтримують артиста в нашій школі (підслухано за лаштунками)
«Хвилюватися – це норма, однак якщо ти виходиш на сцену, значить я впевнена, що ти впораєшся».
«Якщо навіть помилка – іди далі. Тільки вперед, до кінця! Головне, щоб тебе було цікаво стухати!»
«Не хвилюйся, все буде добре, ти гарно граєш! Ти молодець! Ти все зможеш, ти впораєшся, я в тебе вірю!»
«Насамперед, отримай насолоду від своєї гри. Обіймаю тебе».
«Не бійся помилятися. Не думай про мої вимоги. Грай, як грається. Я з тобою і за тебе».
«Знайди серед слухачів привітне обличчя і грай неначе тільки для тієї людини».
«Милуйся своєю музикою і грай так, наче запрошуєш порадіти разом з тобою».
Викладачі про те, чому заняття музикою важливі для дитини
– Вони розвивають пам’ять. Музика тісно пов’язана з математикою. Ритм, такт, тривалості нот і пауз допомагають дітям краще розуміти дроби.
– Гра на інструменті розвиває фізичні навички: координацію і моторику
рухів кистей рук, ніг. Одночасність рухів лівою та правою руками відкриває можливості до занять спортом, танцями, гарно володіти клавіатурою на комп’ютері.
– Музика робить дитину особистістю, що вміє робити власний вибір, розставляти пріоритети, працювати в суворих дедлайнах, комунікувати з людьми в екстрених ситуаціях.
– Важливою навичкою музиканта є вміння презентувати себе іншим людям. Досвід виконавства підвищує самооцінку дитини, робить її впевненою в собі.
– Заняття музикою допомагають зняти емоційну напругу, розрядити негативні і розвинути позитивні емоції, позбавитися від стресу.
Історія Черкаської дитячої музичної школи №3 розпочалася 1973 року. На виконання доручення Ради Міністрів УРСР від 27 липня 1973 року №9460/26, згідно з постановою РНК СРСР від 15 лютого 1936 року зі змінами, внесеними Постановою Ради Міністрів СРСР від 18 травня 1956 року №660, розпорядженням виконавчого комітету Черкаської обласної ради депутатів трудящих №593-р від 28 вересня 1973 року музична школа №3 обласного відділення Музично-хорового товариства Української РСР була передана у підпорядкування обласному управлінню культури в м. Черкаси.
На той час школа була розташована в самому центрі міста по вул. Комсомольській, 33. Невдовзі закладу було надано приміщення по вул. Енгельса, 10 (нині – В’ячеслава Чорновола), де вона знаходиться і зараз.
У 1973 році в школі працювало 20 викладачів. Контингент учнів складав 235 осіб. З музичних інструментів було лише 7 фортепіано, 4 баяни, 1 акордеон та комплект домрового оркестру.
Першими викладачами навчального закладу стали яскраві представники музичної інтелігенції нашого міста Н.В. Пасинчук, А.А. Капустіна, Ю.Ф. Компанієць, З.Я. Ярохіна, Н.Д. Немірська, В.Я. Граматін, Г.А. Смірнов, В.І. Рева, А.Г. Печерська, Е.П. Глухов, М.І. Нікіфоров, І.І. Ларіна, І.П. Демидюк, О.М. Гребнева, А.А. Дмитренко, Ж.Я. Бабіна, Т.О. Чеберяк, Л.Н. Наконечна, І.І. Маркатенко, І.І. Шуріпа, В.Т. Жукова, М.З. Захаріна, Є.Ф. Пастовенська, В.М. Козлова, В.В. Красніков, Н.І. Альмяшкіна, Л.І. Козлова. А також: В.П. Осипенкова, Л.Н. Савченко, Н.І. Бугаєва, В.А. Фірсова, Н.Ф. Приходько.
То був міцний та дружний колектив, керівником якого був перший директор школи В.І. Мартиненко. За його господарювання була поліпшена матеріально-технічна база, придбано 3 роялі, віолончель, багато інших інструментів. Зусиллями викладачів було відремонтовано малопридатне для занять приміщення гуртожитку фабрики ім. Лесі Українки.
У 1979-1981 роках школу очолював Валентин Іванович Хороший, нині заслужений працівник культури України, директор Черкаського музичного фахового коледжу імені С.С. Гулака-Артемовського. Він провів реконструкцію старого приміщення, і школа стала по-домашньому затишною.
У 1981-1982 роках директором закладу був Федір Олександрович Остапенко, заслужений працівник культури України. На запрошення Полтавської капели бандуристів він зайняв посаду художнього керівника. У пам’яті викладачів залишилися яскраві концертні виступи школи й цікаві вечори відпочинку.
У цей час до колективу прийшли Любов Черненко, викладач класу скрипки, Ольга Демиденко, Олександр Арехов, викладачі класу домри.
З 1982 по 1986 рік директором нашої школи був Григорій Іванович Савицький. Він створив особливу демократичну атмосферу в колективі, міг знайти підхід, зрозуміти кожного викладача.
За його каденції до навчального закладу прийшли молоді педагоги, які й сьогодні працюють та показують високі результати роботи: Бабіч Ж.В., Дробницька С.В., Панасюк С.В., Стрельцова Н.О., Васильєва О.В., Коропенко С.І., Дуднікова Г.М., Ведмеденко О.Г., Н.В. Качор. Випускниці Видріної Людмили Регінальдівни: Лариса Снозова – нині викладачка Черкаського музичного професійного коледжу імені С.С. Гулака Артемовського (випускниця 1989 року), Дар’я Коломієць (dariakolomiec) сьогодні широко відома українська діджейка, продюсерка, теле-, радіоведуча (випускниця 2002 року).
З 1986 по 2013 рік посаду директора обіймав Іван Кузьмович Дробницький. Він здійснив багаторічну заповітну мрію всього колективу – у школі була створена концертна камерна зала. Поступово відбувалися позитивні зміни в методичній діяльності, розширювалася матеріально-технічна база. За ці роки був створений оркестр духових інструментів, керівниками якого у різні роки були М.Ф. Терещенко та І.К. Дробницький.
У 1998 році, через 25 років від часу заснування, у школі працювали 48 викладачів, заклад збагатився новими професійними кадрами: Мороз Наталія Анатоліївна, Мурза Анжела Анатоліївна, Панасенко Ірина Іллівна, Максимова Тетяна Борисівна, Міщенко Віра Михайлівна, Тихомірова Тетяна Яківна, Андрійчук Наталія Василівна, Карпенко Ольга Олександрівна, Лященко Алла Василівна та багато інших, і кожен із них своєю працею писав сторінки історії нашої школи. Працювали і сімейні династії: Ярохіна З.Я., викладач музично-теоретичних дисциплін, і її син Клінніков В.М., викладач класу гітари; мати і донька, випускники нашої школи, Жукова Т.В. та Бірченко М.О., викладачі класу фортепіано; Остапенко Ф.О., директор школи, викладач хорового співу та його донька Остапенко Т.Ф., викладач музично-теоретичних дисциплін; Назаров Е.І., завідувач відділу духових інструментів, та його дружина, Назарова Т.О., викладач музично-теоретичних дисциплін. Пізніше до них приєдналися Савченко Л.Н., заступник директора з навчально-виховної роботи, викладач класу баяна-акордеона, та її син Савченко М.В. з дружиною Грінцовою О.В., викладачі класу ударних інструментів.
Школа славилася досягненнями викладачів. Панасюк Світлана Василівна, концертмейстер і викладач класу фортепіано, яка й досі працює в школі, уже на той час була багаторазовою лауреаткою конкурсу піаністів у м. Кам’янка, брала участь у концертах і фестивалях у Львові, Кельні, Лейпцигу, Бонні.
Надія Василівна Качор, завідувачка відділом народних інструментів, яка у 1998 році стала призером обласного конкурсу «Викладач року – 98» у номінації «Творчий пошук і ерудованість», і дотепер показує вагомі результати мистецько-педагогічної роботи.
Успішно вели роботу 6 колективів школи – неодноразові лауреати обласних оглядів-конкурсів: хори молодших та старших класів, які очолювала випускниця нашої школи О.В. Васильєва; ансамбль баяністів-акордеоністів, яким керувала О.О. Мазур; ансамбль скрипалів, керівництво яким здійснювала О.Г. Ведмеденко, ансамбль віолончелістів на чолі з Н.І. Бугаєвою. Гордістю школи на той час був камерний ансамбль викладачів, створений і очолюваний Юрієм Федоровичем Компанійцем, який багато років вражав слухачів високопрофесійним звучанням і різноманітним репертуаром.
У 2000-2017 роках директором школи була Ромців Ольга Леонідівна. Весь цей час вона разом з викладачами й учнями школи брала активну участь у міському культурно-просвітницькому проєкті «Ліга культури». До 2020 року Ольга Леонідівна була незмінною ведучою музичних вечорів класичної музики. Зараз вона – шанований викладач музично-теоретичних дисциплін.
З 1980 року по 2016 рік (36 років) на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи була викладач-методист Людмила Никифорівна Савченко, яка й донині працює викладачем класу баяна-акордеона. За сумлінну працю та професіоналізм у роботі Людмила Никифорівна нагороджена медаллю «За трудову відзнаку».
На початку 2000-х років до нашої школи прийшов працювати Микола Петрина, заслужений артист України, віртуоз гри на цимбалах, наї та інших українських народних інструментах. Він створив ансамбль народної музики та був його незмінним керівником. Серед випускників його класу Олексій Рибак, нині відомий на міжнародних теренах цимбаліст і композитор.
Визнання школи на той час утверджували новостворений фортепіанний дует викладачів Панасюк С.В. та Стрельцової Н.О., які й дотепер беруть участь у мистецьких заходах різних рівнів, педагоги Лалетіна О.Б., Ільченко В.Т., Кладій С.В., Грінцова О.В., Барикіна Е.О. Сергієць Сергій Миколайович, які прийшли працювати в той період. А випускники Темченка Івана Анатолійовича та його дружини Олени Володимирівни Мальцевої, Артемій та Леонтій Осичнюки, разом зі своїми братами, сьогодні широко відомі в Україні та за її межами як рок-гурт «Спів Братів».
Шуляка Володимир Олексійович, знаний у професійному колі музикант-саксофоніст, випускник нашої школи, клас викладача Івана Кузьмовича Дробницького, у перші дні війни він пішов добровольцем і нині служить у лавах ЗСУ.